Толерантність, як умова спілкування

       «Толерантність» — пояснюється як терплячий. Толерантна людина – це перш за все особистість, якій притаманні духовні, моральні цінності та якості.

Толерантність потрібно розвивати з раннього дитинства. Сім’я це перші прояви любові до рідного слова, до рідної пісні, до рідної землі, до Батьківщини. Виховання в сім’ї займає одне з найважливіших значень. Батьки прагнуть виховати у своїх дітях певні духовні цінності, скарби, які допоможуть пристосуватися до життя. Ні в якому разі не силою, не фізичним вихованням, не насиллям, а своїм прикладом, тобто міцною сім’єю в якій толерантність – це важлива умова спілкування. Мати з батьком повинні закликати і виховувати дітей в любові в злагоді, в довірі, тому що толерантне спілкування починається з раннього віку, з батьківської опіки і допомоги.

Людина починається з батьків.

Толерантність — це вихованість, це стриманість, це рівність! Толерантність – це культура добрих манер і вчинків!

Толерантні люди – це люди, які йдуть по житті не сірою тінню, а людьми з великими надіями, переконаннями і цілями . Ми повинні з відкритою душею і щирим серцем відноситися до інших , вислуховувати думки , погляди і переконання і вміло, толерантно дати аналіз тій чи іншій життєвій ситуації.

Твори добро — ось заклик толерантності, ось гідний вчинок кожної людини, кожного громадянина.

Пам’ятайте одне!

Почніть з себе і весь ваш життєвий шлях наповниться гармонією, посмішками, яскравим сонцем над головою, щирими враженнями, хорошими відгуками від оточуючих. І тоді життя не пройде марно і ви з гідністю можете себе називати Людиною!

            Толерантність — це повага, прийняття і правильне розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження і способів прояву людської індивідуальності.

Визначення слова толерантність різними мовами земної кулі звучить по-різному:

в іспанській мові воно означає здатність визнавати відмінні від своїх власних ідеї або думки;

у французькій мові — відношення, при якому допускається, що інші можуть думати чи діяти інакше, ніж ти сам;

у англійській мові — готовність бути терпимим, поблажливим;

у китайській мові — бути великодушним по відношенню до інших;

в українській мові — здатність терпіти щось або когось (бути витриманим, витривалим, стійким, вміти миритися з існуванням чогось, когось).

Ознаки толерантної поведінки

(Я гарний, ти – гарний)

• використовує Я-висловлювання
• говорить прямо й відкрито, уміє просити й відмовляти, уміє приймати відмову
• схильний до компромісів, пропонує їх сам
• застосовує емфатичне слухання

Основні риси характеру толерантної особистості за М. Оллпортом

• Орієнтація на особистісну незалежність, власні судження
• Визнання різноманіття світу, поглядів, життєвих принципів
• Здатність до емпатії
• Розвинене почуття відповідальності
• Вільна людина